Долонні відривні травми проксимального кінця сегменту-
Фіксація гвинтами
Долонні відривні травми проксимального кінця сегменту-
Фіксація гвинтами
Authors of section
Authors
Matej Kastelec, Pavel Dráč
Executive Editor
Simon Lambert
Open all credits >>>
1. Загальні відомості
Вступ
Долонний відрив дистальної основи фаланги можна зафіксувати гвинтом, якщо проксимальний фрагмент має достатній розмір (>40% суглобової поверхні).
Наскрізний гвинт або позиційний гвинт
По суті, перелом має бути зафіксований наскрізним гвинтом. У метафізарній частині фаланги зазвичай небажано просвердлювати отвір через малу метафізарну кістку. Позиційний гвинт утримує компресію, досягнуту при застосуванні редукційних кліщів, і забезпечує достатню стабільність.
2. Підготовка пацієнта
Під час цієї процедури пацієнт, зазвичай, лежить на спині, а його рука знаходиться на рентгенпрозорому бічному столику.
3. Доступ
Для цієї процедури зазвичай застосовують долонний доступ до дистального міжфалангового суглоба.
4. Репозиція
Для максимальної візуалізації суглоба необхідне перерозгинання дистальної фаланги.
За допомогою шприца видаліть згустки крові, промиваючи рану потоком стерильного розчину.
Оцініть геометрію перелому, перевірте, чи не є перелом роздробленим чи компресійним.
Часто неможливо визначити роздроблення на рентгені, для цього необхідний безпосередній візуальний огляд.
Обережно виконайте анатомічну репозицію перелому за допомогою редукційних кліщів.
Скористайтесь ЕОП, щоб переконатись у правильності репозиції
5. Фіксація
Вибір розміру гвинта
Максимальний дозволений діаметр гвинта складає третину діаметру відірваного фрагменту.
Використовуйте гвинт діаметром 1,0 мм або 1,3 мм.
Довжина гвинта має бути такою, щоб гвинт захоплював протилежний кортикальний шар.
(Х= діаметр голівки гвинта)
Розсвердлювання
Просвердліть отвір в обох кортикальних шарах.
Дещо розширте отвір у ближньому кортикальному шарі, щоб втопити голівку гвинта.
Визначення довжини гвинта
Для визначення довжини гвинта скористайтесь вимірювачем глибини.
Увага: Якщо обрано занадто довгий гвинт, його виступаючий кінець може пошкодити зародковий матрикс нігтя.
Введення гвинта
Введіть самонарізний гвинт та затягніть його. Гвинт має лише захопити протилежний кортикальний шар. Слідкуйте за тим, щоб не затягувати гвинт занадто сильно, щоб уникнути оголення різьблення і подальшої втрати фіксації.
Увага: не затягуйте гвинт занадто сильно, це може спричинити роздроблення відламку.
Фінальна перевірка
За допомогою ЕОП перевірте репозицію суглоба та правильність положення гвинта. Репозиція повинна бути анатомічною.
Варіант для великих фрагментів: 2 гвинти
Якщо фрагмент дуже великий – можна додати другий гвинт для підвищення стабільності.
6. Іммобілізація
Накладіть опорну шину, яка утримує зап’ясток зігнутим під кутом 30°, плеснофаланговий суглоб – зігнутим під кутом 70°–90°, а проксимальний міжфаланговий суглоб розігнутим, на 3 тижні.
7. Догляд
Післяопераційний нагляд
Перевірку рани проводять через 3-5 днів після операції. Пов’язки змінюють, щоб уникнути перетискання м’яких тканин засохлим ексудатом або кровотечі під пов’язкою.
Шви можна зняти через 10 днів. На 3 та 6 тиждень після операції потрібно зробити рентгенівський знімок для підтвердження консолідації та зрощення перелому, відповідно.
Функціональні вправи
Впродовж перших 3 тижнів місце фіксації залишається вразливим.
Після цього шину можна зняти і замінити пов’язкою на два пальці, що забезпечить можливість виконувати вправи.
Терапія кисті (зазвичай, це розгинання плеснофалангового та згинання проксимального міжфалангового суглобів) рекомендована для запобігання атрофії м’яких тканин та контрактури суглоба, які можуть призвести по негативного результату лікування та ускладнити подальше лікування.
Залишайтеся на зв'язку !
Зв’яжіться з нами і станьте учасником AO Trauma Україна або підпишіться, щоб отримувати останні новини та оновлення